Сіла птаха білокрила на тополю, Сіло сонце понад вечір за поля. Покохала, покохала ти до болю Молодого, молодого скрипаля. Покохала, зачарована струною Заблукала та мелодія в гаю. В гай зелений журавлиною весною Понесла ти своє серце скрипалю. Йшла до нього, наче місячна царівна, Йшла до нього, як до березня весна. І не знала, що та музика чарівна Не для тебе, а для іншої луна. Сіла птаха білокрила на тополю, Сіло сонце понад вечір за поля. Покохала, покохала ти до болю Молодого, молодого скрипаля. |
Села птица белокрылая на тополь, Село солнце под вечер за поля, Полюбила, полюбила ты до боли Молодого, молодого скрипача. Полюбила, очарована струною, Заблудилась та мелодия в лесу, В лес зеленый журавлиною весною Понесла ты свое сердце скрипачу. Шла к нему ты, словно лунная царевна, Шла к нему ты, словно к марту весна, И не знала, что эта музыка волшебная Не для тебя, а для другой звучит. Села птица белокрылая на тополь, Село солнце под вечер за поля, Полюбила, полюбила ты до боли Молодого, молодого скрипача. |