Чорнiї брови, карiї очi, Темнi, як нiчка, яснi, як день! Ой, очi, очi, очi дiвочi, Де ж ви навчились зводить людей? Вас i немає, а ви мов тута, Свiтите в душу, як двi зорi. Чи в вас улита якась отрута, Чи, може, справдi ви знахарi? Чорнiї брови, карiї очi! Страшно дивитись пiдчас на вас: Не буду спати нi вдень, нi вночi, Все буду думать, очi, про вас. Не буду спати нi вдень, нi вночi, Все буду думать, очi, про вас. |